Наступила осінь в Україні,
Відцвіли ромашки-квіточки,
Й небо є похмуріше більш нині
Та радіють также діточки.
Наступила осінь на планеті,
У багровім листі всі садки,
Й смуток відчувається в пташинім злеті:
В далечінь, на південь - їм туди.
Холодом повіяло довкола,
Урожай збирають навкруги.
Що є цінне, те везуть із поля,
Бо в замети не підеш туди.
Осінь, осінь, з Божого веління
Наступаєш знову й знову ти.
За цей час, Ісус, несу хваління,
Що знов осінь дарував мені.
Це все Ти в любові неосяжній,
Милості безміри посилаєш,
Бережеш від горя, бід, а розлуки -
Зустічами щоразу прикрашаєш.
Для мене здоров'я дарував Ти,
Мої рідні розпачу не знали,
Бо це Ти, Твої Отцівські руки,
Так, щодня, всіх нас оберігали.
Ти зі мною, Господи, я знаю:
Взимку, влітку, осінню й весною,
Ти довкола є - це відчуваю,
В це я вірю, вірою - приймаю.
Не лякає мене дощ осінній.
Не боюся грому й буревалу, -
Бо зі мною Бог. Він - Всеосяжний!,
Підкріпить, потішить - щоб не стало.
Осінь, осінь...Знову ти приходиш
На поріг до кожної людини,
Що ж з собою, осене, приносиш
В серце не спасенної людини?..
|
